Стаття

Machinarium: гра, зварена як чеське пиво — повільно, вручну і без жодної зайвої краплі

27.10.2026 20:48 · Адмін · 👁 19

Machinarium: гра, зварена як чеське пиво — повільно, вручну і без жодної зайвої краплі

Хороше чеське пиво не поспішає. Його не варять за вихідні й не розбавляють заради об'єму. Приблизно так сімнадцять років тому в Празі зробили Machinarium — гру про маленького іржавого робота, яку гравці досі смакують до останньої краплі.


Робот на запчастини

Тебе звуть Йозеф. Ти робот, і тебе щойно викинули на звалище за містом. Частинами. Спершу треба зібрати себе докупи, потім пробратися назад у місто. А там з'ясується, що Братство Чорних Капелюхів тримає під замком твою дівчину Берту і готується підірвати міську вежу. План на день насичений.

Це квест, де ти клацаєш по предметах і розгадуєш логічні головоломки. Тільки тут немає жодного рядка діалогу. Ні тексту, ні озвучки. Персонажі «говорять» анімованими бульбашками-думками, і розумієш ти їх краще, ніж інструкцію до пральки. А клацнути можна лише на те, до чого Йозеф дотягнеться. Бачиш далеко, торкаєшся тільки того, що поруч. Як у дитинстві в магазині іграшок.


Рецепт: семеро чехів і жодного інвестора

Студія Amanita Design виросла з дипломної роботи. Якуб Дворський зробив як частину випускного проєкту маленьку гру Samorost, а вона несподівано розлетілася світом. Після такого зупинятися було якось незручно.

Machinarium планували зробити за рік. Зробили за три. Семеро людей працювали повний день, а гроші брали з власних заощаджень, заробітку із Samorost 2 і замовлення від BBC. Частина команди працювала безкоштовно і підробляла деінде. На маркетинг у підсумку витратили тисячу доларів. Великі видавці стільки, мабуть, витрачають на каву для відділу маркетингу.

Пів року гру робили для Xbox 360, але Microsoft відмовилася брати її в Xbox Live Arcade. Тоді чехи пішли до Sony, де можна було видаватися самостійно. На ПК Machinarium вийшов восени 2009-го і забрав нагороду Independent Games Festival за візуальне мистецтво.


Пиво для піратів

Далі сталося те, що для маленької студії могло стати кінцем. Влітку 2010-го Amanita порахувала: за гру заплатили лише 5–15% гравців. Решта просто взяли. Замість істерики студія оголосила «піратську амністію» і знизила ціну з 20 до 5 доларів. За цей час продали ще близько 20 тисяч копій.

Пірати піратами, а гра своє взяла. До 2016 року Machinarium розійшовся тиражем понад 4 мільйони копій, і майже половина з них на телефонах і планшетах. 2017-го гру переписали з Flash на новий рушій і додали повноекранний режим. А 2020-го вона таки вийшла на Xbox. Через одинадцять років після того, як Microsoft сказала «ні».


Тушшю, лівою рукою

За що Machinarium називають шедевром, видно з першого кадру. Усі фони спершу малювали тушшю на папері, потім сканували й розфарбовували в Photoshop, а палітру будували навколо сепії. Головний художник малював лівою рукою, і йому ще й довелося «розслабити» свою надто акуратну манеру. Першого художника взагалі звільнили приблизно через рік: не горів ідеєю.

Текстури команда фотографувала просто на вулицях — старі, потерті, подекуди запліснявілі будинки Праги та інших міст. Тому місто роботів виглядає не як футуристичний мегаполіс, а як старий квартал, де ремонт обіцяють уже років сорок. Іржа тут не баг. Іржа тут характер.

Персонажів анімували вручну, кадр за кадром, без жодних автоматичних переходів. Лише анімацій «розмов» набралося понад годину. Для гри, де ніхто не каже ні слова, — непогано.


Ксилофон, синтезатор і японська флейта

Звуки в Machinarium не взяли з готових бібліотек. Один із команди зробив їх сам: на аналогових синтезаторах, ксилофоні, японській флейті і з програмами, які сам же й написав. Він же озвучив усіх персонажів — оте миле бурмотіння, яке заміняє діалоги.

Музику написав Томаш Дворжак, відомий як Floex. Саундтрек отримав нагороду від PC Gamer, а 2019-го Floex навіть виступав наживо разом із роботом-Йозефом, який грав на ударних. Тобто персонаж гри зрештою пішов у музиканти. Кар'єра, якій позаздрить не один випускник консерваторії.


Підказка, яку треба заслужити

І ще одна деталь, яку я обожнюю. На кожному рівні є одна підказка, і чим далі в гру, тим вона туманніша. А повне розв'язання тут подають у вигляді книжки з малюнками-коміксами. Тільки щоб її відкрити, треба спершу пройти окрему міні-гру. Хочеш списати — попрацюй. Як у школі, тільки чесніше.

Якщо ж просто постояти й нічого не робити, Йозеф поринає в спогади, і ти бачиш шматочки його минулого. Гра винагороджує навіть лінь.

Навіть ім'я тут має історію. Розробники назвали героя на честь Йозефа Чапека — чеського художника, який підказав братові Карелу слово «робот». Тож маленький іржавий Йозеф носить ім'я людини, без якої роботи взагалі звалися б якось інакше.


Не тільки про роботів

Amanita Design — з тих студій, у яких позиція не лише на словах. Від 2022 року вона влаштовує тижні, коли всі гроші з продажу її ігор ідуть на допомогу українцям через гуманітарну організацію People in Need. Торік за таку акцію зібрали 68 тисяч доларів, а цьогоріч у лютому її повторили.

Росіяни у відповідь засипали Machinarium, Botanicula і Samorost негативними відгуками й обізвали студію «кривавими лицемірами». Steam такі сплески офтопу з рейтингу виключає, тож гра й далі тримає 94% позитивних відгуків. Тобто росіяни поскаржилися на смак пива, якого навіть не куштували.


Друга пляшка через сімнадцять років

Цього місяця Amanita анонсувала Machinarium 2. Історія продовжиться там, де закінчилася перша гра: Йозеф і Берта падають у приховану долину, де живуть два племена роботів — одне в монастирі Електрона, інше в місті Ойлтон. І в обох закінчується енергія. Тепер грати можна за обох героїв, перемикаючись між ними, а головоломки змушуватимуть їх працювати разом.

Повертається стара команда: Дворський як керівник, художники Адольф Лахман і Вацлав Блін, а музику знову пише Floex. Чому саме зараз, Дворський пояснив чесно: «Ми не молодшаємо, а світ, здається, закінчується». Дати виходу ще немає, але гру вже можна додати до списку бажаного.


Перший Machinarium коштує в Steam 349 грн, і забрати його можна тут. Українська в інтерфейсі є, а більше перекладати там і нічого — гра ж мовчить. Сімнадцять років витримки. Для пива забагато. Для шедевра саме.

Джерела: Steam, Wikipedia, Game Developer, Radio Prague International, The Encyclopedia of Science Fiction, 80.lv, PC Gamer, AIN, dev.ua.

Рекомендовані статті

Коментарі

Коментарів ще немає.

Увійдіть, щоб залишити коментар.