Bygoner: коли лицар стає козаком, а один розробник — цілою студією

Уявіть проєкт, який один розробник тягне у вільний від основної роботи час третій рік поспіль — без студії, без видавця, самотужки на Unreal Engine. Bygoner саме такий: камерна пригодницька гра про лицаря на межі докозацької доби, яка встигла пережити зміну назви, суперечки в коментарях і навіть звинувачення в схожості з іншим проєктом — просто тому, що там теж є кінь, меч і Unreal Engine.

---

Про що це

Bygoner (повна назва — Bygoner: The Lore of the Knight Who Became a Kozak) — пригодницька гра від українського розробника Михайла Бурлакова, відомого як Mik Burlak. Це його персональний пет-проєкт, який він робить у вільний час, працюючи на основній роботі Level Artist-ом в Ubisoft. Розробка триває з 2023 року, гра на Unreal Engine, сторінка в Steam уже доступна, і на ній уже можна завантажити безкоштовну демоверсію — дата ж повноцінного раннього доступу поки орієнтовна, 2026 рік.

Дія відбувається приблизно 1505 року. Головний герой — литовсько-руський лицар, травмований власними невдачами й утратою близьких, який вирушає з Подніпровських степів у дике Причорномор'я — на фронтир, де кочують орди, а з півдня вже насувається Османська імперія. Це докозацька доба: України як окремої державності тут іще немає, вона частина Великого князівства Литовського, а козацтво лише зароджується з лицарських традицій литовсько-руської шляхти.

---

Чому саме цей сеттинг

Тут варто дати слово самому автору, бо його логіка показова.

За словами розробника, цей період — литовська доба високого середньовіччя в Україні — радянські підручники ігнорували, а сучасні українські згадують побіжно. Йому хотілося привернути до нього увагу й показати, що козацтво виросло саме з лицарських традицій литовсько-руської шляхти.

При цьому автор чесно визнає: він свідомо не фокусується на «внутрішньому споживачі», а хоче показати Україну іноземцям. Тому сеттинг тут — не «вбивча фіча», а декорація, у якій діє архетипний, зрозумілий західній аудиторії персонаж. Саме тому в описі гри й з'явилося нейтральне формулювання про мандрівника фронтиром Східної Європи, а назва Bygoner виявилася зручнішою для глобальної аудиторії, ніж початкова 1505: Knight Becomes Kozak. Але щойно гравець занурюється у гру, він одразу бачить, де перебуває: українські хатки, татарські набіги, турецький ясир і литовські вежі з гарнізонами.

Є навіть мовна деталь: у назві написано Kozak, а не Cossack — бо саме таке написання, через польську, було першою латинізацією слова в XV–XVI століттях. Cossack з'явився в англійській уже пізніше, завдяки картам Гійома де Боплана.

---

Як це грається

Bygoner ніколи не задумувалась як епічний AAA-проєкт із відкритим світом, і автор про це говорить прямо.

Це камерна гра, зосереджена на персонажі й атмосфері. Бої невеликі — максимум чотири-вісім ворогів, яким завжди передує напруга дослідження локації. Подорож реалізована через ізометричне меню з вибором одного з трьох напрямків — «наліво підеш, коня втратиш» у чистому вигляді — а самі локації є компактними, не з'єднаними напряму шматками світу. Сам автор порівнює це з настільним Fallout у середньовічних декораціях.

Можна просто їхати далі, не встрягаючи в події, а можна зупинитися: відпочити, погодувати коня, допомогти пригнобленим. Бойова система свідомо проста — трьохударна комбінація шаблею, блок, один постріл із мушкета, який довго перезаряджається, і малий лук кочовиків. Це роуд-муві про шляхетну самотність, а не челендж на рефлекси. За задумом героя переслідує сама Смерть, і шляху назад немає.

---

Про суперечку, яку варто знати

Є один момент, про який розробник сам говорить відкрито, і оминути його було б нечесно.

Частина коментаторів порівнювала Bygoner з відомим російським проєктом на схожу тему — лише тому, що в обох є кінь, меч, Unreal Engine і східноєвропейський сеттинг. Автор називає це порівняння абсурдним і прикро зазначає, що найчастіше такі закиди лунають саме від українців, а не від росіян. Сама гра при цьому жодного стосунку до того проєкту не має — це самостійна розробка однієї людини, яка веде роботу третій рік і робить усі механіки власноруч, без чужих фреймворків.

---

Дорожня карта

Автор публічно оприлюднив орієнтовний план розробки, і чесно попереджає: дати можуть змінюватися.

2023 рік — початок розробки. 2025-й — публікація сторінки в Steam. Кінець 2025 або початок 2026 — реліз альфа-демо (уже доступний на сторінці гри безкоштовно). 2026-й — запуск повноцінного раннього доступу. 2026–2028 роки — підтримка гри в ранньому доступі патчами й доопрацюваннями. 2028 рік — орієнтовний повноцінний реліз.

---

Кому підійде

Тим, хто любить камерні пригодницькі ігри з атмосферою, а не масштабом — щось на кшталт неспішного роуд-муві верхи на коні. Тим, кому цікавий рідкісний в іграх період української історії — литовська доба до Запорізької Січі. І тим, хто хоче підтримати солопроєкт однієї людини, яка третій рік тягне амбітну ідею у вільний від основної роботи час.

Чесно про очікування: це не Kingdom Come: Deliverance і не масштабний RPG з мільйонним бюджетом. Автор сам застерігає від таких порівнянь — це інший темп, інший масштаб і зовсім інший настрій. А спробувати, чи це ваше, можна одразу — безкоштовна демоверсія вже чекає на сторінці гри.

---

Bygoner — приклад того, як одна людина, озброєна вільними вечорами й Unreal Engine, намагається розповісти світові про період української історії, про який навіть самі українці знають небагато. Вийде чи ні — покаже час, але наполегливості автору точно не бракує.

Спробувати безкоштовну демку й додати гру в список бажаного можна на сторінці у Steam.

Джерела: dou.ua (блог і форум розробника Mik Burlak).