Найнедооціненіша українська гра: як «Анабіоз: Сон розуму» замерз у забутті, але став культом на Заході

Є ігри, які вмирають тихо. Їх не лають і не хвалять, просто забувають. «Анабіоз: Сон розуму» від Action Forms пішов іншим шляхом: удома його майже не помітили, критики на Заході не зрозуміли, а гравці там навколо нього вибудували справжній культ. Тепер гру навіть не можна купити. Але забути її теж не виходить.

---

Криголам, якого не мало бути

1981 рік. Північний Льодовитий океан. Метеоролог Олександр Нестеров добирається до атомного криголама «Північний вітер» і знаходить його вмерзлим у лід. Порожнім. Точніше, майже порожнім, бо те, що лишилося від екіпажу, людьми вже не назвеш.

Немає зв'язку. Немає тепла. Немає живих.

Є ти, нескінченні коридори криголама і холод, який повільно тебе вбиває.

---

Тепло замість аптечки

Головний ворог тут навіть не монстри, а мороз. Замість звичної шкали здоров'я — температура тіла. Щоб вижити, треба постійно шукати джерела тепла: лампи, печі, все, що хоч трохи гріє. Знайомо? Кожен, хто сидів у квартирі в січні з вимкненим опаленням і грів руки над чайником, зрозуміє героя з першої хвилини.

Лампа — це порятунок. Піч — це свято. Розбите вікно в сусідньому коридорі — це вирок.

І ще одна річ, яку пам'ятають усі, хто грав: стріляти тут незручно. Навмисно незручно. Зброя стара, руки замерзлі, а постріли не роблять із тебе героя бойовика. Бо «Анабіоз» — це не шутер, а наративний горор з елементами шутера і виживання. Багато хто цього так і не зрозумів.

---

Три шари однієї історії

«Анабіоз» — авторський проєкт Ярослава Кравченка, який керував розробкою і писав сценарій. І це помітно. Історія тут складна й багатошарова: три шари оповіді, які перегукуються між собою. В основі частково лежить оповідання Максима Горького «Стара Ізергіль», а точніше легенда про Данка, який вирвав власне серце, щоб освітити людям шлях. Уривки цієї легенди герой знаходить на борту, і вони поступово пояснюють, що сталося з кораблем.

А ще тут є «ментальна луна». Нестеров може зазирнути в останні хвилини загиблих членів екіпажу і змінити їхнє минуле. Змінив минуле однієї людини — змінилося щось і в сьогоденні корабля. Тобто ти не просто розплутуєш трагедію, а намагаєшся її переписати.

Деякі сцени гри відверто лячні й відразливі. Наприклад, та, де герой відчуває те саме, що корова, яку ведуть на забій. Після такого рука сама тягнеться до наступної лампи. Не лише щоб зігрітися.

---

Лід, який виглядав як справжній

Для свого часу гра виглядала дуже вражаюче. Рушій AtmosFear 2.0 вмів відстежувати холод, вода в ньому замерзала, а лід та іній виглядали так, що мерзли пальці навіть біля батареї. «Анабіоз» став першою грою, яка використала технологію NVIDIA PhysX для фізики води в реальному часі.

Але, як і багато українських ігор того часу, гра страждала від багів і поганої оптимізації. Холод на екрані був справжнім, а от комп'ютер гравця часто гарячішав сильніше, ніж будь-яка піч на криголамі.

---

Критики не зрозуміли. Гравці запам'ятали

Гра вийшла наприкінці 2008 року в нас, а на початку 2009-го — в Європі та Америці. Видавали її 1С, 505 Games і Aspyr. Оцінки розійшлися: на Metacritic — 69 балів. GameSpot поставив 8 з 10 і навіть номінував гру на найкращий сюжет року, а IGN і Eurogamer дали по 6.

Хвалили атмосферу, страх і механіку подорожей у минуле. Лаяли лінійність, одноманітні коридори, повільний розвиток історії й незручну стрільбу. Тобто частина критиків лаяла гру саме за те, що було задумано навмисно. Це як скаржитися, що в горорі страшно.

Але найгірше інше: багато західних критиків просто не зрозуміли ідею гри та її сенс. А гравці, які зрозуміли, з роками зробили з «Анабіозу» культову річ. Цікаво, що один із рівнів нової Indiana Jones and the Great Circle здається навіяним саме «Анабіозом». Холодні коридори, видно, запам'яталися не лише гравцям.

---

Останній великий проєкт

Розробка зайняла чимало часу, а оцінки й продажі не вразили. Тому «Анабіоз» став останньою великою грою Action Forms, авторів Chasm: The Rift і Vivisector. Студія переключилася на мобільні ігри та перевидання своїх старих проєктів на мобільних платформах.

А от історія Ярослава Кравченка на цьому не закінчилася. 2018 року він приєднався до GSC Game World, а в титрах S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl його прізвище стоїть четвертим. Він займає посаду Story Director і відповідає за весь сюжет гри. Тобто людина, яка колись заморозила гравців на криголамі, потім повела їх у Зону.

---

Гра, яку не купиш

Свого часу «Анабіоз» виходив у Steam, і в мене в бібліотеці ця гра є. Вона гарно працює і зараз. Але купити її більше не можна: 2023 року гру прибрали з каталогу. Щоправда, трохи згодом на її сторінці в Steam з'явилися нові закриті бета-версії. Права на гру, схоже, так і залишилися в 1С / Fulqrum Publishing, тож можливо, на нас чекає чергове російське перевидання, як це вже було з Chasm: The Rift.

Є й хороша новина. Для тих, у кого гра вже є, існує неофіційний український переклад від Сергія «InKviZ» Сича, який замінює російський текст. Працює він з англійською версією гри, а автор ще й виклав збірку з виправленнями стабільності та збільшеними текстурами.

---

«Анабіоз» так і лишився на борту «Північного вітру» — вмерзлим у лід, забутим удома і зрозумілим лише тими, хто наважився дійти до кінця. Він не був ідеальним. Стріляв незручно, гальмував на слабких комп'ютерах і не поспішав нічого пояснювати.

Але, як і Данко з легенди, він освітив шлях. Тільки не собі, а тим, хто прийшов після.

Джерела: Wikipedia, MobyGames, Steam, Kuli.