Лицар без меча проти чотирьох безсмертних тиранів: що відомо про українську Sealbreakers

Більшість ігор дають тобі меч і кажуть: іди рятуй світ. Українська Sealbreakers забирає меч і каже те саме. Кулаками.

Орден, який склав зброю

Ти — лицар Ордену Безликих, братства монахів-воїнів. Колись вони зазнали нищівної поразки і після неї дали обітницю: більше жодної зброї. Тепер Орден у неславі, а ти отримуєш єдиний шанс змити ганьбу.

Завдання скромне: всього лише врятувати світ, який от-от розвалиться. Реальність тримають купи чотири Печатки Хаосу, а за кожною стоїть безсмертний тиран. Ті самі, що колись зруйнували всесвіт. Кожне царство Печатки охороняє свій бос, і всіх їх доведеться відправити в нокаут.

Немає меча. Немає лука. Немає навіть палиці.

Є ти, твої кулаки і чотири безсмертні тирани. Розклад сил, чесно кажучи, так собі.

Монастир, корпорація і радіація

Світ гри змішує давнє фентезі із сучасною антиутопією, і змішує сміливо. Ти починаєш у гірському монастирі, де, здається, саме місце для монаха-бійця. А далі — мегакорпорація, яка пожирає місто квартал за кварталом, і культ, що оселився в радіоактивних руїнах.

Монастир — це логічно. Корпорація — несподівано. Радіоактивний культ — це вже як на корпоративі після третього тосту: ніхто не пам'ятає, як туди потрапив, але виходити треба з боєм.

Картинка тримається в коміксовій стилістиці, а серед тегів у Steam є і «смішна». Тобто рятувати світ тут будуть з кулаками і з гумором.

Кулак як аргумент

Sealbreakers — роуглайт з видом зверху, де весь бій тримається на рукопашці. Удари складаються в комбо, ворогів можна хапати й гепати об землю, підкидати в повітря, використовувати спецприйоми, а парирування переводити в ефектні добивання.

Вороги при цьому не стоять у черзі, як у поліклініці. Вони лізуть з усіх боків одночасно. Тож перемагає не той, хто швидше тисне кнопки, а той, хто правильно стоїть і контролює натовп. Один ворог — розминка. Троє — робота. Десяток з різних боків — момент, коли ти раптом згадуєш, що обітниця не брати зброю була не твоєю ідеєю.

Кожен забіг — інший боєць

На початку кожного забігу ти обираєш бойову стійку й базові прийоми. А далі, зачищаючи арену за ареною, відкриваєш нові удари, модифікатори й комбінації. Тобто стиль бою росте просто під час забігу, кімната за кімнатою, і двох однакових проходжень бути не повинно.

Між забігами відкриваються нові стійки, а персонажа можна постійно прокачувати. У тестовій версії, яку гравці спробували наприкінці літа, було три бойові дисципліни: Електрика, Вогонь і Тінь. Ще там були великий шматок стартового регіону, прокляте поселення й перший великий бос.

Троє з Києва

Розробляє гру київська Fire Sparrow Studio, невелика команда, яку заснували троє людей, що раніше працювали на AAA-студіях. Sealbreakers — їхня перша власна гра, і студія сама ж її видає.

І ще одна деталь, яку я обожнюю: українська тут не для галочки. У Steam заявлено повну підтримку української разом з озвучкою, а сюжетний трейлер студія показала саме з українськими голосами. Лицар без меча, який б'ється й говорить рідною мовою, — ну як тут не додати в бажане?

Коли чекати

Дати релізу поки немає. Студія обіцяє вихід на ПК і консолях, але які саме консолі, не уточнює. Поки що гру можна додати в бажане на сторінці Sealbreakers у Steam, щоб не пропустити наступні тести й реліз.

Sealbreakers ставить просту, але зухвалу умову: жодної зброї, ніколи. І з цієї умови виростає ціла гра, де кожен удар має значення, а кожен забіг вчить битися трохи інакше. Чотири безсмертні тирани, зламаний всесвіт і лицар, у якого немає навіть палиці.

Звучить як погана ідея. Саме тому це так цікаво.

Джерела: Steam, Game Developer, Mezha, dev.ua.