Кринки, Часів Яр, Ізюм і 20 гігабайтів оперативки на мінімалках: що чекає на гравців у ранньому доступі Glory to the Heroes

У мого першого комп'ютера було чотири мегабайти оперативної пам'яті, і я вважав себе багатієм. На ньому запускалися «Козаки», якщо не ставити більше трьох вершників, і калькулятор, якщо не поспішати. Відтоді минуло багато років, і ось українська гра заявляє на мінімальних налаштуваннях двадцять гігабайтів. Не рекомендованих. Мінімальних. Мій перший комп'ютер, якби дожив, зараз тихо плакав би в шафі.

Нарешті дата, і нарешті без жартів

Glory to the Heroes від української студії Deaf Tone Games виходить у ранній доступ Steam уже наступного тижня. Самі розробники подали це з гумором: мовляв, у нас чудові новини, наша гра вийде раніше за GTA 6. Як на студію, яку роками сварили всі, від коментаторів на DOU до випадкових перехожих у Twitter, — непоганий настрій.

Разом з анонсом показали новий трейлер. А на сторінці в Steam розробники чесно пишуть, що гра зараз у стані пре-альфи. Тобто те, що вийде наступного тижня, — не готовий шутер, а міцний шматок майбутньої гри, на який обіцяють чіпляти решту ще до двох років.

Історія з окупантами, яка ніяк не закінчиться

Не можна писати про Glory to the Heroes і не згадати слона в кімнаті. Слон цей одягнений у російську форму.

Студія, яка раніше називалася Spacedev Games, почала робити шутер про російсько-українську війну, і тоді багато хто ставив проєкт за приклад українського духу. Потім головний розробник Сергій Воронов розповів, що в PvP можна буде грати і за росіян. Вибухнуло так, що, здається, досі чути. Студія відмовилася від цієї ідеї, взялася за сюжет разом зі сценаристом із Supermassive Games, авторів Until Dawn, і пообіцяла до старого бачення мультиплеєру поки не повертатися.

«Поки», як виявилося, — ключове слово. Цієї весни розробники заявили, що ніколи від PvP і не відмовлялися, і повернули режим, де одна команда грає за ЗСУ, а друга — за російську армію. Пояснення таке: без PvP цікавої й захопливої гри не вийде. А під час вересневого плейтесту студія вкотре повторила, що Glory to the Heroes — хардкорний мілсим, гра за окупантів додана лише заради чесного відтворення бою, а не для їхнього «відбілення», і класичного шутерного «фану» тут немає взагалі.

Моя позиція проста. Squad і Arma давно дозволяють грати за обидві сторони цієї війни, і світ від цього не впав. Але Squad не називається «Героям слава». Коли твоя гра має таку назву, а в половині матчів ти бігаєш у формі тих, хто прийшов убивати, — не дивуйся, що люди нервують. Це не цензура. Це звичайна людська реакція.

Що буде в ранньому доступі

А тепер до того, що можна буде запустити. На старті три мапи, і всі три — справжні місця справжніх боїв: Кринки, Часів Яр із каналом і Ізюмський машинобудівний завод. Від тісних сутичок за кожну хату в Кринках до бою масштабом із ціле місто в Часовому Яру. Карти збирали з фотограмметричних сканів, включно з розбитими будівлями, поверх справжніх даних українського рельєфу. За словами розробників, Часів Яр відтворювали після консультацій з бійцями 24-ї бригади імені Короля Данила.

Режимів два. Contact — короткі, ризиковані сутички, де можна багато виграти і ще більше втратити. Operations — довга стратегічна війна з іншими гравцями, з ботами або з тими й іншими одночасно. Ранній доступ буде зосереджений на піхоті. Бронетехніка, танки й артилерія — наступний пріоритет, разом із великою мапою битви за Ізюм, під яку режим Operations і задумували. Сюжетну кампанію обіцяють уже в повній версії, цілою, а не шматками.

Ти не спецназівець. Ти просто солдат

Найцікавіша заява гри стоїть просто в назві одного з розділів опису: «Ви не PMC». Тобто ніяких суперагентів у пафосних окулярах, яких так люблять інші шутери. Ви звичайний мобілізований піхотинець, який може нарватися на міну, потрапити під артобстріл або просто зламатися психологічно посеред бою.

Медицина тут жорстка: кровотечі, переломи, біль і пошкоджені кінцівки треба лікувати спеціальними засобами, бо бинта на все не вистачить. Спорядження реальне — від зброї до розвантажувальних систем — і все, що несете на собі, можна втратити в бою. Є особистий схрон, торговці, ціла система модифікації зброї аж до окремих набоїв і магазинів, а балістика враховує швидкість кулі, пробиття броні й рикошети. Боти, обіцяють розробники, патрулюють, перемовляються, ховаються й користуються тим самим арсеналом, що й гравці. А над головою в усього цього літають FPV-дрони, бо війну без них сьогодні вже не покажеш.

І ще одна деталь, яка мені подобається: повна озвучка є українською. Інші вісім мов отримають лише інтерфейс і субтитри.

А тепер про залізо

Ось ми й дійшли до чисел із заголовка. Мінімальні вимоги: Windows 10, процесор рівня Ryzen 5 1600X, відеокарта GTX 1080 чи RTX 3060, 45 гігабайтів місця і ті самі двадцять гігабайтів оперативної пам'яті. Рекомендовані ще веселіші: тридцять два гігабайти, RTX 4070 Ti або 5070. Розробники попереджають, що це вимоги поточної збірки і на релізі вони можуть змінитися. Я щиро сподіваюся, що в менший бік.

Ціну поки не назвали, але одразу попередили: в міру додавання контенту вона зростатиме, а повна версія коштуватиме більше. Класична логіка раннього доступу — хто раніше зайшов, той менше заплатив і більше натерпівся.

Що кажуть ті, хто вже бачив

Під новиною на DOU думки розійшлися так само, як і щодо самої гри. Одні вважають, що весь скандал — це просто кілька пострілів собі в коліно на етапі маркетингу, і нагадують, що війни в Сирії чи В'єтнамі ми спокійно відстрілювали в Call of Duty та Battlefield. Інші кажуть, що навіть без усієї політики гра виглядає слабко, від анімацій до геймдизайну. Ще хтось переконаний, що шутери вмирають не від скандалів, а від читерів, багів і поганої оптимізації. І з цим, чесно, важко сперечатися.

Мій вердикт такий. Скандал навколо Glory to the Heroes уже нічого не вирішує: хто хотів образитися, той образився ще кілька років тому. Тепер гру судитимуть за інше: чи стріляє вона, чи не падає і чи тримає людей довше за один вечір. Кринки, Часів Яр і Ізюм — сильні карти, у прямому й переносному сенсі. Але справжній бос цього раннього доступу — не окупант і навіть не коментатор на DOU.

Справжній бос — двадцять гігабайтів оперативної пам'яті. І мій перший комп'ютер точно не пройшов би навіть цей екран завантаження.

Додати гру в список бажаного можна на сторінці у Steam.

Джерела: GameDev DOU, сторінка гри у Steam, dev.ua, «Межа», AIN.UA, ITLviv.