«Господа, в мєня попалі!» — Кривенький, бюджетний, дивний, але свій український шутер The Hollow, який чомусь затягує

«Господа, в мєня попалі!», «Господа, погібаєм!», «Прощайте, братци!» — саме ці крики ворогів один із гравців у Steam назвав окремим видом мистецтва й головною причиною, чому повернувся в гру. The Hollow не намагається бути шедевром. Це бюджетний український шутер, місцями кривий і подекуди сирий. Але у нього є те, чого бракує багатьом дорогим іграм: свій характер.

Що це за гра

The Hollow — шутер від першої особи з напіввідкритим світом від харківської студії Brenntkopf Development і розробника Віталія Чижа. Гра вийшла у Steam навесні, має повну українську озвучку й тримає 80% позитивних відгуків.

Найцікавіше тут — джерело натхнення. Гра є неформальним продовженням роману Івана Багряного «Тигролови». Так, того самого, який багато хто проходив у школі і, чесно кажучи, далеко не всі дочитали. Тепер його можна, так би мовити, дострілити.

Останній ГУЛАГ на Землі

Дія відбувається наприкінці 1960-х в альтернативній історії. Офіційно ГУЛАГ ліквідували ще за Хрущова, але не для всіх. Найнебезпечніших для режиму людей — науковців і нелояльних в'язнів — відправили до «Заслону», секретного табору в Сибіру, розташованого просто в кратері Тунгуського метеорита. Згодом в'язні повстали під проводом колишнього авіаінженера Многогрішного й здобули собі примарну незалежність.

Ви граєте за Морока, сина одного з учених, які працювали над секретною зброєю на основі вигаданого мінералу — тунгусію. Завдання просте на словах: з'ясувати, що це за зброя і в чиїх руках вона опинилася.

Окрема фішка — персонажі. Поряд із вигаданими героями зі світу «Тигроловів» у грі є реальні історичні постаті: сам Григорій Многогрішний, Іван Багряний, правозахисник Михайло Сорока, конструктор Юрій Кондратюк і Левко Лук'яненко. Є навіть вигадана незалежна держава Чорноклин, де живуть люди з середовища УНР і протистоять Білій гвардії. Сам розробник описує The Hollow як відверто політизовану історію про Україну, тоталітаризм, колоніальне насильство й боротьбу за свободу.

Аномальна Сибір

«Заслон» живе не за звичайними законами фізики. Метеорит змінив місцевість до невпізнання: у скелях з'явилися магніти різної полярності, а над землею ширяють «петрики» — літаючі камені, які нібито щось шепочуть. Тягати багато металу тут не вийде, тож у таборі все робили руками. А один із місцевих народів страждає від кошмарів, які раніше існували лише в легендах.

Погода змінюється: туман, дощ, грози. Темну ніч можна перечекати біля вогнища, а можна підійти до людей і перевірити, чи це взагалі ще люди. Гасло гри звучить відповідно: краще жити втікаючи, ніж гнити живцем.

Як воно грається

Тут без ілюзій. За механіками The Hollow свідомо наслідує шутери середини 2000-х, а серед орієнтирів називають Xenus, перший Far Cry і ранні версії S.T.A.L.K.E.R. Графіка теж у стилі тих років. Зброї п'ять видів, і майже вся вона саморобна, бо в таборі зібралися найкращі інженери поневолених народів.

Гравець під ніком yurmew, який награв дві години, описав це чесно: ходиш від точки А до точки Б, інколи відстрілюєш окупантів, виконуєш прості завдання. Ніяких революцій, але гра на них і не претендує. Стрільба, за його словами, без вау-ефекту, але й без болю.

Мінуси теж є. Освітлення місцями дивне, особливо вночі, коли навіть із ліхтариком не видно нічого. Деякі моменти відчуваються сирими. Але якщо прийняти гру такою, якою вона є, вона, за словами того ж гравця, цілком може затягнути.

Головна зірка — вороги

А тепер про те, що зробило гру маленьким мемом. Вороги в The Hollow кричать. І кричать так, що гравці сміються вголос. «Господа, в мєня попалі!», «Господа, погібаєм!», «Прощайте, братци!», «Господі, мама!» і дещо нецензурне, що не вміститься в пристойну статтю. Іноді, як пише yurmew, це звучить настільки абсурдно, що сміх виривається сам собою. Саме такі моменти й додають грі свого вайбу.

Цікаво, що розробник паралельно говорить про серйозні теми: тоталітаризм, колоніальне насильство, пам'ять про репресованих. А гравці при цьому регочуть над «господами», яких б'ють у кратері Тунгуського метеорита. Але в цьому, можливо, й сила гри: про страшне тут розповідають так, щоб у нього хотілося грати.

Чесно про ШІ

Розробник відкрито вказав на сторінці гри, що використовував штучний інтелект: для покращення зображень, основи деяких текстур і точнішого перекладу. Частину облич персонажів, за його словами, неможливо було б створити без обробки ШІ, а частина згенерованого стала основою для подальшої ручної роботи. Для проєкту такого масштабу це зрозуміло, і добре, що про це сказано прямо.

The Hollow — не та гра, яку купують заради графіки чи відточених механік. Це маленький, трохи кривий, але щирий український шутер, який узяв за основу Багряного, змішав його з Тунгуським метеоритом і шутерами нульових і отримав щось зовсім своє. Якщо не боїтеся бюджетного інді й хочете підтримати українську гру — спробуйте. Шедевра не обіцяємо. А от «Господа, в мєня попалі!» ви, найімовірніше, запам'ятаєте надовго.

Гру можна придбати на сторінці у Steam.

Джерела: сторінка гри у Steam, відгук гравця yurmew у Steam, Укрінформ, Читомо, MediaSapiens, Львівська пошта, Фокус.