Дванадцять років, одна людина і жодної дати релізу: історія «Острова», української містобудівної стратегії, яку купили понад 200 тисяч разів

Більшість ігор починаються з дедлайну. «Острів» почався з весни 2014-го, ноутбука після роботи і людини, яка досі не називає свого прізвища. Минуло дванадцять років. Гру купили понад 200 тисяч разів, вона шостий рік у ранньому доступі Steam, а дати релізу як не було, так і немає. І гравців це, схоже, влаштовує.

---

Хлопець із Лозової

Розробника «Острова» звуть Євген. І все. Прізвище, вік, освіту й місце роботи він не розкриває, а ще 2018 року в інтерв'ю ITC.ua назвав себе «дуже загадковою постаттю українського суспільства». У X він підписується як «Євген фон Лозова», бо виріс у Лозовій на Харківщині. А в нещодавньому інтерв'ю Mezha скромно описав себе як митця, промисловця, філантропа, етнографа і «диванного урбаніста». Те, що він ще й програміст і геймдизайнер, довелося уточнювати окремо.

Почалося все, як у багатьох, із Half-Life. Євген робив до неї мапи й моди, сам навчився програмувати, писав власні інструменти і мріяв про український Fallout. Fallout не вийшов. Вийшло місто.

---

Весна 2014-го

Розробку «Острова» Євген почав навесні 2014 року, і вибір теми, за його словами, частково пов'язаний із початком російсько-української війни. Головним поштовхом стала Banished, містобудівна стратегія, яку теж зробила одна людина. А десь на фоні жила давня любов до Caesar III і Pharaoh.

Рушій він написав сам. Ні Unity, ні Unreal: досвід із Half-Life навчив його, що рано чи пізно впираєшся в обмеження чужого рушія. «Те, що робить гру унікальною, все одно доведеться писати самому», — пояснював він ITC.ua. Тепер «Острів» працює на чистому C++ і OpenGL без сторонніх ігрових рушіїв.

Перші три роки Євген жив на зарплату, близьку до мінімальної, і працював над грою кілька годин після основної роботи. Від видавців та інвесторів відмовився, щоб ніхто не диктував, що робити. Один видавець, щоправда, пропонував купити права на гру. За тисячу доларів.

Євген назвав це кумедною пропозицією. Зараз ця пропозиція виглядає ще кумеднішою.

---

Альфа за альфою

Першу альфу Євген випустив восени 2017-го і продавав її зі свого сайту. Без маркетингу гру купували в середньому по 30 копій на день. Несподівано найбільшим ринком стала Німеччина: після того як у гру пограли німецькі ютубери. До Steam «Острів» дістався, вже маючи близько 20 тисяч проданих копій.

2018-го Євген почав шукати людей, щоб прискорити розробку: художників для 2D-арту і композитора. 2019-го вийшла друга альфа. А навесні 2020-го — ранній доступ у Steam і GOG разом із третьою альфою: 31 будівля, чотири мапи і команда з чотирьох людей. Зарубіжна преса на той момент уже знала гру: PC Gamer ще 2019-го встиг написати про «Острів» один із найсмішніших текстів про містобудівні стратегії. Але про нього трохи згодом.

Навесні 2021-го вийшла четверта альфа з приватними городами. Євген назвав це кроком до глибшої економіки, яка замінює «примітивну авторитарну систему», коли все вирішує гравець. Відгуків у Steam тоді вже було понад тисячу, і 90% з них схвальні. Сам розробник, за його словами, чекав 75–80%.

---

Кожній родині по хаті

Що ж такого в цій грі? «Острів» — це українське містечко XVIII століття. Прототипом стала Слобідська Україна, але дію перенесли на великий вигаданий острів, щоб не прив'язуватися до конкретних історичних подій. Ти тут невидимий керівник: не будуєш сам, а лише позначаєш місця для нових будівель і даєш поради.

Більшість містобудівних стратегій дають тобі сітку. «Острів» дає тобі поле, і люди самі протопчуть, де буде дорога.

Будинки можна ставити будь-де, без клітинок і прямих кутів. Будівельники по одному носять на майданчик глину й дерево, а схема показує, чого ще бракує. Стежки з'являються там, де ходять люди, і заростають травою там, де вже не ходять. А вітряк, за словами DOU, можливо, найдетальніше зображення роботи млина в історії відеоігор.

Весна. Ти розставляєш намети й мрієш про місто. Літо. Будуєш хати, бо до зими кожна родина має жити під дахом. Осінь. Заготовлюєш їжу, сіно для корів і молишся, щоб вистачило. Зима. Річка замерзає, риба зникає, а ті, хто досі в наметі, пакують візки.

Кожна покупка в «Острові» справжня: у кожної родини свій статок, у кожного товару своя ціна. Поля виснажуються, тож культури треба чергувати. Свині швидко розмножуються, і за ними треба стежити. А меню має бути різноманітним, бо, як писали в Root Nation, «однієї картоплі з борошном не вистачить».

Картопля — це обід. Картопля з борошном — теж обід. А картопля з борошном щодня — причина зібрати речі й поїхати з твого міста назавжди.

Саме так і сталося в PC Gamer. Редактор Крістофер Лівінгстон за перший рік розгубив майже все населення. Перша зима заморозила річку і вдвічі зменшила кількість мешканців. Староста втік. Новим старостою став рибалка Вадим, а невдовзі він із вагітною дружиною Марічкою теж пішов за край мапи. Після цього гра сама закрилася, без жодного повернення до меню. «Гра знає, що я недостатньо добрий, щоб у неї грати», — написав Лівінгстон. І одразу назвав «Острів» однією зі своїх улюблених містобудівних стратегій.

---

Харків, обстріли і ноутбук

Повномасштабна війна застала Євгена в Харкові. Через обстріли й бомбардування він втратив доступ до свого стаціонарного комп'ютера і не міг працювати над «Островом». Тож за місяць із невеликим зробив на ноутбуці маленьку головоломку Tile Cities, де місто складається з плиток, як у Carcassonne чи Dorfromantik. Пізніше вийшла Tile Cities 2, але продавалася гірше, і розробник сам визнає, що вона об'єктивно вийшла слабшою.

А «Острів» тим часом жив далі. Навесні 2023-го вийшла п'ята альфа: кам'яні будинки, сироварня, броварня, винокурня, бруковані дороги, калина й бузок. У кожного мешканця з'явився особистий щоденник із головними подіями його життя. Коли населення переростає 250 людей, з'являються хвороби: застуда, переломи, зубний біль. Лікує їх цирульник. За даними Mezha, не завжди правильно. Підлітки з 15 років можуть підробляти різноробами, а родини іноді приходять на могили померлих.

Разом з альфою вийшло DLC «Пам'ятник меценатам» — одна декоративна будівля, яку купують, щоб просто підтримати розробника. Того ж тижня «Острів» поставив рекорд: 1252 гравці одночасно. Наприкінці 2023-го в місті з'явилася гончарня, і містяни почали купувати на ринку глиняний посуд.

А на початку 2024-го Євген влаштував акцію: пообіцяв додати в гру пекарню, якщо під його дописом з'явиться тисяча скриншотів донатів на FPV-дрони для ЗСУ. Свій скриншот він виклав першим: 100 тисяч гривень на збір Сергія Стерненка. За годину під дописом було понад 80 коментарів із донатами.

---

Двісті тисяч і жодної дати

За даними Forbes.ua, 2024 року «Острів» продався приблизно 209,5 тисячі разів. SteamDB оцінює продажі в 210–240 тисяч копій, і це ще без тих 20 тисяч, які купили до Steam. Метою Євген і досі називає мільйон копій, і вважає її реалістичною.

Над грою він працює без дедлайнів і без кранчів: щодня потроху. 2D- і 3D-арт віддає художникам, а програмування й геймдизайн тримає сам. Ще один програміст працює переважно над інструментами та іншими, поки не анонсованими проєктами.

Зараз у роботі шоста альфа, у якій окремі будівлі складатимуться з понад тисячі деталей. А версія 1.0, за задумом, має виглядати як картини Беллотто, художника XVIII століття, відомого своїми детальними міськими пейзажами. Коли? Невідомо. Про дати Євген відповів Mezha так: «Люди від природи не здатні планувати». Тому, на його думку, єдиний спосіб дотримати обіцянок — не давати їх. Як приклад він наводить Project Zomboid, яка в ранньому доступі вже майже 13 років, а гравці задоволені й не дуже хочуть, щоб розробка закінчувалася.

Свої погляди має Євген і на ШІ. Для серйозного коду штучний інтелект, на його думку, має робити людину кращим програмістом, а не заміняти її, бо природна мова надто неточна. «Це як нейрохірургія по телефону», — каже він.

---

Що з грою зараз

У Steam «Острів» має оцінку «Дуже схвальні»: 92% із понад 2800 англомовних відгуків, а за останній місяць — 97%. У грі понад 60 будівель, сім мап, сівозміна, пори року й торгівля суходолом і річкою. В планах сюжетна кампанія, більше виробничих ланцюжків, освіта, релігія, злочинність, нові типи житла й мостів, підтримка Linux і модів. Бою не буде взагалі: тільки місто, економіка і люди. Мови — українська та англійська, російської немає з самого початку.

Розробник чесно попереджає, що гра іноді вилітає, а ранній доступ може тривати роками, з довгими паузами між оновленнями. «Острів» у Steam коштує 329 грн.

---

Дванадцять років тому одна людина з Лозової сіла після роботи писати власний рушій для гри про українське містечко. Сьогодні в цьому містечку люди протоптують стежки, ведуть щоденники, ходять до цирульника і їдуть геть, якщо їх годувати самою картоплею. Його купили понад 200 тисяч разів. А на тисячу доларів від видавця так і не погодилися.

Дати релізу досі немає. Але, здається, «Острів» нікуди й не поспішає.

Джерела: Steam, Mezha, ITC.ua, PC Gamer, DOU, AIN, dev.ua, Root Nation, Forbes.ua, SteamDB, GOG, Ostriv Wiki, офіційний сайт гри.