99% схвальних відгуків і п'ять тисяч копій за добу, але найкраще в ній не цифри: «Туконі: Хранителі Лісу» — ліс, у якому хочеться лишитися

Є ігри, які хапають тебе за комір і тягнуть уперед: швидше, сильніше, ще один рівень. А є такі, що просто відчиняють двері, ставлять на стіл чашку чаю й кажуть: сідай, нікуди не поспішай. «Туконі: Хранителі Лісу» — з других. І, схоже, саме цього багатьом зараз бракувало.

Цифри, які приємно читати

Гру від української студії Dream Operator випустили наприкінці літа, і вона одразу показала, що чекали її не дарма. Ще до релізу «Туконі» зібрала понад сімдесят тисяч додавань до списку бажаного, а за першу добу розійшлася тиражем у п'ять тисяч копій. Геймдизайнер Олексій Фурман тоді подякував гравцям і назвав прийом української спільноти найтеплішим.

Минуло два місяці, а тепло нікуди не зникло. У Steam гра тримає 99% позитивних відгуків, на Metacritic — 87 балів, а GameDev DOU поставив їй дев'ятку й назвав однією з найкращих сімейних ігор року. Гра вже отримала позначку Steam Deck Verified, а версію для Mac розробники обіцяють згодом.

Але цифри тут — лише вхідні двері. Самий дім — далі.

Ліс, намальований від руки

Світ «Туконі» виріс із книжок української художниці Оксани Були. Туконі — маленькі лісові духи, які живуть поруч із тваринами й дбають про все навколо. Хтось доглядає дерева, хтось стежить за зміною пір року. А Мандрівник, за якого ви граєте, вирушає в осінню подорож, щоб допомогти лісу підготуватися до зими.

Четверо мальованих локацій, крихітні оселі, приховані стежки, близько двадцяти мешканців зі своїми звичками й дивацтвами. Комікси замість кат-сцен, олівцеві замальовки, дрібні рухи в кожному куточку. Тут нічого не вибухає й нікуди не кличе. Ти просто йдеш і помічаєш, як листя повільно змінює колір.

Чай замість зброї

Найдивніше в «Туконі» те, що найважливіша механіка — це чай. Чайний Туконі вчить Мандрівника заварювати трав'яні напої, ти збираєш рослини дорогою, відкриваєш рецепти й пригощаєш тих, кого зустрічаєш. Звучить як дрібниця. Але після третьої чашки ловиш себе на тому, що сам хочеш піти на кухню й поставити чайник.

Є й головоломки — десятки маленьких задачок, вплетених у побут лісу: розкласти речі по наплічнику, відімкнути хитрий замок, знайти загублене. Переважно вони прості й лагідні, хоча кілька з них можуть затримати довше, ніж хотілося б. Рецензент DOU чесно зізнався, що двадцять хвилин не міг здогадатися, куди прикласти червоний листочок, — і вже почав сумніватися у власному розумі. Буває. Ліс не поспішає, і ти теж можеш.

А коли зовсім не хочеться нічого робити, гра це дозволяє. Є затишні місця, де Мандрівник просто сідає й дивиться на струмок. Помалювати в нотатнику в моховій обкладинці. Послухати вітер. І рушити далі, коли захочеться.

Не для всіх — і це нормально

«Туконі» неквапна, наївна й не намагається тебе здивувати. Глибокої драми тут немає, викликів майже теж. Хтось після першої години занудьгує й піде шукати щось гучніше, і це чесно. Але якщо ти шукаєш відпочинок, ти його отримаєш. Два вечори по годині-півтори — і казка завершена.

І ще одне: це, мабуть, одна з найкращих ігор, у які можна грати разом із дитиною. Сісти поруч, читати діалоги вголос і разом вирішувати, кому сьогодні заварити чай.

Ми звикли міряти ігри цифрами: продажами, оцінками, годинами. «Туконі» має всі ці цифри, і вони гарні. Але згадуватимеш ти не їх. Згадуватимеш осінній ліс, мохову обкладинку нотатника і те дивне відчуття, коли нікуди не треба бігти.

Іноді найкраща пригода — та, з якої не хочеться повертатися.

Придбати гру можна на сторінці у Steam всього за 199грн

Джерела: GameDev DOU, сторінка гри у Steam.